Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко

Основні причини виникнення педагогічних конфліктів у школі

«Конфлікт у школі» — це здебільшого конфлікт у системі «вчитель–учень». Для обох сторін ця проблема іноді стає настільки звичною, що навіть набуває ознак невідворотності. Та все ж не варто себе обманювати: частоту й інтенсивність педагогічних конфліктів найбільше визначає психолого-педагогічна культура педагога Визначимо основні причини конфліктів між учителем та учнями з обох позицій, щоб мати змогу визначати ефективну стратегію взаємодії.

Із чудовим днем любові
Щирі сердечні вітання,
Хай буде у житті доволі
І ласки, й ніжності, й кохання!

Віктор Громовий: ефект «п'яти мавп та драбини з бананом»

Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.
Як уникнути ефекту «п'яти мавп та драбини з бананом»?
Жорстокий експеримент над тваринами «Five Monkeys, One Banana»:
1. В клітку саджають п'ять мавп. Ставлять драбину, на вершину якої кладуть банан. Мавпи починають наввипередки лізти на драбину, щоб дістати банан.
2. У цей момент їх поливають холодною водою із брандспо́йта. Тільки вони на драбину, їх поливають водою. Так роблять багато разів, аж поки у них не з'являється стійка асоціація: «драбина – холодна вода».
3. Одну мавпу забирають з клітки, і замість неї підсаджують нову мавпу. Та приколу не знає і відразу ж лізе по драбині, щоб дістати банан. Але чотири інші мавпи, які знають про послідовність «драбина – вода», відразу ж починають її бити. Вона знову на драбину, ті її знову починають бити.
4. Забирають ще одну мавпу яка знає, що «драбина = холодна вода». Замість неї запускають нову мавпу. Та на драбину - її всі б'ють, причому мавпа, яка не знає що інші три б'ють, щоб їх не поливали холодною водою, б'є новоприбулу мавпу просто за компанію.
5. Так зрештою висаджують всіх мавп, яких поливали водою, і підсаджують нових. Нарешті в клітці чотири мавпи, яких ніколи за спробу залізти на драбину водою не поливали. Але коли до них підсаджують п'яту мавпу і та починає лізти за бананом, ці чотири накидаються її бити!
Як наслідок, на драбині лежить банан, але жодна з мавп навіть не намагається його дістати. Чому? Тут так заведено.
Ми живемо в країні фруктів, які висять у нас перед носом, але ніхто не намагається їх зірвати.
У багатьох педагогічних колективах ніхто вже і не пам'ятає, хто і коли когось «поливав холодною водою» в момент, коли він (вона) намагались щось зробити по-новому. Та досі діє правило: не висовуйся!

Оригінал

НЕПРИПУСТИМА НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ  Чи доводилося вам стикатися з людьми, які абсолютно не розбираються в тій чи іншій сфері, але поводяться зухвало, зарозуміло, влаштовують фахівцю високого класу справжнього прочухана, екзаменують і критикують. Невже вони не відчувають своєї некомпетентності?

Можна було б виховувати геніїв А ми виховуємо рабів, що працюють на зарплату» — мама двох дітей про шкільну мотивацію

             

Підприємець, блогер та мама двох школярів Леся Поліщук на своїй сторінці в Фейсбуці розмірковує, чи можливо мотивувати дитину до навчання  в сучасній шкільній системі. І чому учні частіше щось знають та вміють не завдяки роботі вчителів, а всупереч їй.

«Школа школа мілая...»

Одинадцять років життя, щоб набути комплексів і страху перед начальниками... Щоб зрозуміти, що головне не знати, а дати правильну відповідь. Щоб образ зубрілки і ябеди Лєночки міцно втесали в голову, як зразок правильної дівчинки...

Одинадцять років, з яких виносиш лише те, що тебе дійсно зацікавило і будуєш своє життя так, що послуговуєшся саме тими знаннями. А це від п'яти до двадцяти відсотків програми. А інші відсотки?

Час дитинства і юності, який вже не повернеш, який можна було заповнити дійсно неперевершеними і яскравими спогадами і досвідом.

Можна було б виховувати геніїв. Людей що перефектно роблять те, що їм подобається. А виховуємо нещасних людей, що тупо працюють на зарплату і бояться втратити роботу, тому все що можуть, дати правильну, а не корисну відповідь.

«Треба, я сказала!», «Навіщо це мені треба?» «Тому що я так сказала!»

Я не змогла сьогодні толково пояснити Дмитру, чому він має йти до школи, туди де йому не цікаво. Щось мимрила, мямлила.

Хотіла сказати: «Ти просто лінуєшся» але згадала, що саме через людські лінощі були зроблені найкорисніші винаходи. Хотіла сказати: «Ти просто нерозумний» але згадала, що коли йому було цікаво він вивчився читати у чотири роки. Хотіла сказати: «Бо я так сказала» але згадала, що мене саму ці слова вбивали колись.

Тому сказала «А раптом сьогодні буде щось дуже цікаве, а ти пропустиш. Потім буде прикро, що пропустив»

Пішов. А я сиджу і думаю: а якщо знову буде нецікаво, нудно і страшно за неправильну відповідь?

Вкотре передивилася фільм про фінську систему освіти і мало не плачу.

Все що я знаю і вмію зі школи — завдяки купці людей, вчителів, які ігнорували систему. Розповідали цікаво. Ставились до мене як до особистості. Давали можливість думати і аналізувати.

Можу закластися, що і у вас так само. А комусь же не пощастило мати таких вчителів.

Як мотивувати українських вчителів розвиватися

 Юлія Бараннікова Cпівзасновниця Центру інноваційної освіти “Про.Світ”

На які засадничі речі нам треба дивитися глибше, говорячи про роль вчителів у освіті

Можна багато говорити про переваги чи недоліки нового закону про освіту, водночас важливо підкреслити, що процес іде, хоч і динаміка дуже схожа на нашу звичну динаміку - не так, щоб надто швидко, але і не геть повільно.  Важливо, щоб початий процес продовжувався і не гальмувався відсутністю волі рухатися далі, надмірним опором учасників процесу чи комфортними рішення для старої системи. Звичайно, закон не вирішить усіх питань, які витають в повітрі, адже потребує ще багатьох уточнень та додатків, щоб стати справжньою силою. Наразі хочеться поглянути ще раз на долю тих, хто безпосередньо реалізовує цей закон, саме вчителів. У законі вже закладені деякі важливі для вчителі стандарти та можливості, як от сертифікація. Все чесно: кращі навички та знання - більша оплата праці, інші можливості.
Отож, на які ж засадничі речі нам треба дивитися глибше, говорячи про роль вчителів та їхній розвиток?